і такий самий настрій. славно і щемко. ми сьогодні святкували :) намагалися. мабуть, з мене хріновий організатор. і ніби все так, але відчуваю що щось не так. а може в мене просто параноя. так само і з настроєм і життям. все так, а починаю думати, згадувати, вигадувати, домислювати, перемисювати і все стає трошки не так.
ніколи не вела щоденника, такого,щоб записувати кожен дннь, подію, яку варто запам"ятати, чи забути. а нещодавно зловила себе на думці, що я забуваю. забуваю людей і події. а коли згадую стає щемко і славно. бабця колись радила вести. а може і справді варто.